Ми різні. І це здорово!
Ніколи не розмовляйте з підлітками про класичній літературі. Не треба. Можуть бути душевні травми. Ось у мене вже є.
Я тут, на відпочинку, розслабилася, втратила обережність і вирішила акуратненько розпитати свого молодшенького, як йому наша велика класична література. Початку так невимушено, але досить тривіально:
— А яка літературна героїня у тебе найулюбленіша?
А він мені тут же, не задумуючись:
— Стара-процентщица з «Злочину і покарання».
Я, прифігівши чимало: «Чому?!»
Підліток з гідністю і глибокою переконаністю в голосі:
— Знаєш, мамо, у ті давні часи жінки, як правило, були далекі від бізнесу. Крім того, не вивчали в належній мірі математику та економіку. Ця процентщица була дуже просунутої та передовий для свого часу жінкою! І зауваж: вона містила вагітну сестру Єлизавету! Сама себе забезпечувала і іншим давала жити. А тут, розумієш, вискакує якийсь божевільний з сокирою і хрясь!
Одну з найдостойніших жінок того часу вбили, виключивши відразу з сюжету. А так було цікаво б почитати детальніше, чому вона вибрала таку роботу, як вела справи... Набагато цікавіше і корисніше, ніж про душевні муки вбивці.
Більше я нічого не питала.
