До певного етапу життя дитина дивиться на світ маминими очима. Коли добре мамі, добре малюкові. І навпаки...
Знаєте, що найбільше потрібно дітям, особливо маленьким дівчаткам?
Їм потрібна досить задоволена мама - та, яка поділиться з ними вмінням бути задоволеною життям.
Просто щасливої матері тут недостатньо. Якщо щаслива мати живе у своєму прекрасному світі, залишивши дитину на няню, це не спрацює. Та й без няні - якщо мама замикається в кімнаті з телефоном і там щаслива, дитину такий хід навряд чи надихне. Він має вписуватися в картину того життя, яке робить матір досить задоволеною, ось у чому заковика.
Досить задоволена мати дає приголомшливий приклад. Через неї дитина дізнається, що в цьому недосконалому світі можна не просто виживати, а й отримувати задоволення - від дружби, розмов, квітів на дачній клумбі, від подорожей потягом і прогулянок за руку. Раз мама вміє так жити - значить, світу можна не боятися. Значить, можна не витрачати сили на подолання тривоги, а просто рости, привільно і спокійно.
Депресивну матір психоаналітики називають мертвою. Вона і справді мертва як провідник від світу великого до світу маленького, що пахне випрасуваними простирадлами і курячим бульйоном. Енергія великого світу не проходить через неї, вона замкнута на собі і своєму внутрішньому болю, і тому дитині теж не вистачає дихання життя. Їй душно, вона скута в рухах, вона бере на себе непосильне завдання оживити свою матір і, не впоравшись, отримує руйнівний досвід безпорадності.
Неспокійна мати вчить хвилюватися. Їй навіть не треба нічого пояснювати, щоб тривога стала тим базовим табором, з якого пильнуєш на всі боки в пошуках біди, що насувається. Ти не дихаєш, ти пильнуєш, бо якщо сьогодні був безхмарний день, то надвечір з луків потягне не медом, а порохом, і мати кивне втомлено - я ж казала. І кожну світлу мить сприйматимеш як провісник нового нещастя, що вже причаїлося за рогом і вишкірнуло дрібні зубки.
Світ ворожої матері складається з супостатів, і кожна хороша на перший погляд людина одного разу поповнить їхнє число. Довіряти нерозумно, ладнати неможливо, прив'язуватися всією душею небезпечно, тому що, прив'язавшись до потенційного ворога, ти й сам стаєш трохи чужим, а мама чужих не любить. Та й своїх - не завжди. Тільки якщо дуже лояльні, якщо не показують своє підозріле нутро, а тільки маску всім задоволеного і нешкідливого зайчика. Дивись, мамо, яка я хороша.
Нещасна мати щоразу нещаслива по-різному. Її шкода до сліз у подушку, але плакати треба тихо, щоб мамі не стало ще гірше. Їй завжди гірше, ніж іншим, це головне правило будинку. Друге правило наказує не веселитися. Веселе обличчя потрібно зняти в передпокої, щоб не ображати ним материнське нещастя, і переодягнутися в мікс співчуття і нескінченної сервільності. Бо що б дитина не робила і не говорила, розлад її матері буде тільки наростати.
І зовсім інакше, коли мати задоволена і готова ділитися. Вона може варити борщ, кайфуючи від процесу, а дитина буде копошитися поруч, і це буде найкращий у світі час і найкраща любов. Або ось прибирання, яке крутіше за свято. Вимити підлогу справжньою шваброю, розсадити плюшевих ведмедів, і мама скаже - ну, подивися ж, як стало класно, як мені подобається наводити з тобою порядок. Не розвивати моторику, не готувати до школи, а просто плавати у своєму достатку - розслаблено, ніжно, довіряючи тому, що світ не дасть потонути. Присягаюся, жоден інший досвід у світі не дарує стільки права бути і стверджувати саме себе.
Дитина бачить світ через матір - поки тільки так, і її погляд, її вираз обличчя - це метафора того, що коїться за стінами будинку. Якби дитина мала можливість назвати словами те, що відбувається в її душі, вона б, напевно, сказала ось що: "Мамо, мені по-справжньому добре, коли добре тобі - настільки, що ти поділяєш зі мною своє задоволення і безтурботність. Тоді я відчуваю, що й сам зможу вирости стійким".
Досить задоволена мати дає досвід того, що:
- Можна хворіти і одужувати, і це - нормальна частина життя;
- Можна сваритися і страшенно сердитися одне на одного, але любов при цьому нікуди не йде;
- Можна бути великодушним;
- Можна стикатися з великими проблемами, не руйнуючись і не втрачаючи опори на себе;
- Можна любити несхожість;
- Можна посміюватися над тим, що лякає, і тоді страх стає стерпним;
- Можна сьогодні шикувати, а завтра пити чай без цукерок, і це теж нормальний плин життя;
- Можна переживати втрати і плакати ридма, а потім знову знаходити приводи для радості;
- Можна мати різні погляди і все одно бути близькими;
- Можна бути недосконалою, і життя все одно буде до тебе милосердним.
За матеріалами: Оксана Фадєєва
