суспільство
Короткий, але такий протверезний текст...
"Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих - вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхнього мовчазного
У мережі нерідко обговорюють Марину Цвєтаєву. Точніше ту главу її біографії, в якій поетеса віддала дочок у притулок, де молодша померла від голоду. Публіка шокована.
"У якійсь африканській країні на левів полюють за допомогою зграї маленьких злісних песиків. Вони гавкають, люто, верескливо гавкають. І лев гине. Ні, не від страху. Від відрази.
Мати хороші стосунки в майбутньому буде все більшою і більшою розкішшю. А погані... вони й даром не потрібні.
Це не звинувачення, це смуток про те, що довелося пережити жінкам, відчуженим від власної сексуальності, від власного тіла...
Ми - найбільш загартоване і, не в образу іншим, найпрогресивніше покоління. Ми, діти 60-80-х, усе звикли робити самі - тому що краще за нас ніхто не зробить...
Слова, переповнені болем і гіркотою втрачених ілюзій.
Якщо не можеш порвати свої ланцюги, плюй на них, поки не проржавіють.
Про жінок, які все встигають, ніколи не втомлюються і мають чудовий вигляд. Але...
